Вміння слухати
Близька подруга висувала проти мене суворі звинувачення. Моє серце було готове вирватися з грудей, і я вже відкрила рота, щоб спростувати її слова. Те, що я розмістила в інтернеті, не мало до неї жодного відношення, але вона чомусь взяла це близько до серця. Перш ніж почати говорити, я прошепотіла молитву. В душі настав спокій, і раптом я відчула біль, який ховався за її звинуваченнями. Стало ясно, що все серйозніше, ніж здавалося. Моїй подрузі було боляче, і бажання дати їй відсіч раптом зникло. Мені захотілося їй допомогти.
Краса з уламків
Моя дружина має намисто та сережки з Ефіопії. Їхня елегантна простота – свідчення особливого таланту невідомого майстра. Але найдивовижніше в цих прикрасах – їхня історія. Через десятиліття збройних зіткнень і громадянську війну, що й досі триває, земля Ефіопії вкрита уламками боєприпасів та гільзами. З надією на краще майбутнє, люди розчищають випалену землю і збирають метал. З нього місцеві ремісники виготовляють прикраси.
Правильні пріоритети
Ми були знайомі з Ка вже більше року. Він приходив на щотижневі збори нашої малої групи, де ми ділилися тим, що дізналися з Біблії за минулі дні. Якось під час чергової зустрічі Ка згадав, що брав участь в Олімпійських іграх. Згадка була випадковою і залишилася майже непоміченою. Майже... Незабаром я дізнався, що він боровся за бронзову медаль на Олімпіаді! Я не міг зрозуміти, як він не сказав про це раніше. Але наш новий друг так дивився на життя. Хоча спорт і грав для нього важливу роль, були речі, які він вважав набагато важливішими: сім’я, оточення і, головне, віра.
Крапля за краплею
“Ми завжди прагнемо служити Богу так, щоб це було приємно нам”, – писала в XVI столітті іспанська черниця Тереза Авільська. Вона проникливо розмірковує про наше бажання використовувати легші та “приємніші” способи служіння, замість того щоб віддати себе Богові повністю і нероздільно. Ми довіряємося Йому повільно, невпевнено і навіть неохоче. “І оскільки, – пише Тереза, – ми віддаємо Тобі наше життя по крихтах, то маємо задовольнятися тим, що Ти даєш нам свої дари по краплях. І так буде, доки ми повністю не віддамо Тобі все своє життя”.
Звернення до Бога
У своїй книзі “Усиновлення до життя” доктор Рассел Мур розповідає, як вони із сім’єю їздили до дитячого будинку, щоб усиновити дитину. У залі для немовлят стояла незвичайна, моторошна тиша. Малята в ліжечках не плакали, бо до них все одно ніхто не підходив.
Божі застереження
Одного літнього вечора біля нашого будинку несподівано розшумілися птахи. Це тривало досить довго, поки нарешті на заході сонця з верхівки одного дерева не піднявся в повітря великий яструб. Птахи з навколишніх дерев кинулися врозтіч, рятуючись від небезпеки і подаючи гучні сигнали тривоги.
Мити ноги... та посуд
На п’ятдесяту річницю весілля Чарлі та Джен снідали в кафе разом зі своїм сином Яном. У кафе того ранку не вистачало персоналу: тільки менеджер, кухар і дівчинка-підліток, яка виконувала обов’язки офіціантки та буфетниці. Закінчивши сніданок, Чарлі повернувся до дружини та сина і запитав: “У вас є важливі справи на найближчі кілька годин?” Виявилось, що ні.
